зухвалий
Смотреть что такое "зухвалий" в других словарях:
зухвалий — а, е. 1) Який не виявляє належної поваги, пошани до кого , чого небудь. || Який виражає неповагу (про погляд, очі і т. ін.). || Дуже грубий, нахабний. 2) Відчайдушно сміливий … Український тлумачний словник
зухвалий — [зухва/лией] м. (на) лому / л ім, мн. л і … Орфоепічний словник української мови
зухвалий — прикметник … Орфографічний словник української мови
зухвалість — лості, ж. 1) Властивість за знач. зухвалий. 2) Зухвалий учинок … Український тлумачний словник
угурний — Угурний, огурний: Угурний: впертий [XI] непривітний, грубий, сварливий, впертий [2] непривітний, грубий [XIII] сварливий, впертий, непокірний, непримиренний [3] упертий, норовистий, зухвалий [14,I] упертий, норовистий [26] угурний – “непривітний … Толковый украинский словарь
безсоромний — а, е. Який не почуває сорому, не соромиться; безстидний. || Який виражає безсоромність; непристойний. || Нічим не стримуваний; безсовісний, зухвалий … Український тлумачний словник
вилазка — и, ж. 1) Вихід, виліт і т. ін. якоїсь частини війська з фортеці, місця свого розташування для несподіваного нападу на ворога. 2) Прогулянка за місто, село і т. ін. 3) перен. Зухвалий виступ проти кого , чого небудь. 4) Малопомітний або прихований … Український тлумачний словник
зухвало — Присл. до зухвалий … Український тлумачний словник
зухвальний — а, е, рідко. Те саме, що зухвалий … Український тлумачний словник
напришкуватий — а, е, діал. Зухвалий, нахабний … Український тлумачний словник
